Кафедра нарисної геометрії та графіки є ровесницею Дніпропетровського інженерно-будівельного інституту (ДІБІ), у склад якого вона увійшла у 1930 році під назвою кафедри графічних наук. Першим завідувачем кафедри був викладач скульптури, доцент Теннер Г.С. Його роботи були представлені на художніх виставках, де особливо виділялась експозиція «Проект пам’ятнику Шевченку Т.Г.» В той час кафедра навчала студентів граматиці зображальної мови – нарисній геометрії, кресленню, малюнку, живопису та скульптурі. Вона складалася з викладачів: Бондар Ю.А., Александрова О.І., Самодрига В.М., Васерман Я.Е. та Циклінський Е.Ю. Згодом увійшли доцент Філіп К.І., який після закінчення Ризького політехнічного інституту працював з 1920 по 1930 роки у вечірньому робітничому будівельному технікумі, на базі якого був заснований ДІБІ, а також асистенти Фіалков Р.М., Житков С.І. та Клименко К.О.

 

З 1935 по 1941 рік кафедрою завідував викладач нарисної геометрії, доцент Юницький І.Д., а навчали студентів малюнку олівцем і акварельному живопису викладачі Бондар Ю.А. та Глухенька Н.О.

 

Після повернення з евакуації в листопаді 1943 року кафедрою певний час завідував архітектор Швецько-Вінецький Г.Л., автор проекту навчального корпусу ДІБІ, який до 1937 року керував архітектурно-планувальною майстернею міста Дніпропетровська, а в 1937 році став членом Всеукраїнського правління Спілки радянських архітекторів.

 

В серпні 1944 року кафедру очолив старший викладач кафедри Тамарин С.А. Він проводив лекції з курсу нарисної геометрії, а практичні заняття – асистенти Медведєва Л.К., Фальковська Г.Г. та Сміяненко О.Г. Заняття з малюнку і живопису проводили старший викладач Глухенька Н.О. та асистент Коваленко М.А. До числа навчально-методичних посібників 1948 року слід віднести «Атлас креслень» (Тамарин С.А., Медведєва Л.К. і Фальковська Г.Г), «Наочний посібник для малювання» (Глухенька Н.О.), «Побудова тіней в ортогональних проекціях і лінійної перспективи з тінями за методом архітекторів» (Павлова А.П.). В ті часи на кафедрі тільки починалася науково-дослідна робота. Кандидатські іспити склали Медведєва Л.К., Фальковська Г.Г. і Глухенька Н.О., яка в 1964 році захистила дисертацію на тему «Застосування українського орнаменту в с. Петриківка в художній промисловості».

 

З 1949 по 1950 роки кафедрою завідував Пєтухов М.П., а потім на його місце був призначений доцент Куцин Т.І., який займався розробкою методів трансформування перспективних зображень в ортогональні, тобто, реконструкцією фотознімків, необхідних для потреб архітектурного проектування. Під його керівництвом у домі вчених запрацювала наукова секція графіки. Куцин Т.І. почав свою діяльність на кафедрі з встановлення зв’язків з виробництвом. В результаті чого були складені договори про співробітництво між кафедрою і заводами металоконструкцій ім. Бабушкіна та будівельних машин, в рамках яких для заводчан викладалися лекції з нарисної геометрії і впровадження нових стандартів графічного оформлення робочих креслень металоконструкцій. У ті часи був широко відомий його посібник для архітекторів та інженерів «Начертание шрифтов». За розробки про побудову розгорток перехідних частин технічних виробів він одержав 2 авторських свідоцтва на винахід.

 

З 1957 кафедрою завідував доцент, а згодом професор Рускевич М.Л. Загальною для всіх викладачів темою наукових досліджень були питання теорії оборотних зображень і вдосконалення методики викладання нарисної геометрії, вивчення бюджету часу на виконання студентами графічних завдань, оптимізації їх обсягів і змісту. З 1965 року він відкрив при кафедрі аспірантуру по спеціальності 05.01.01 «Прикладна геометрія і інженерна графіка». Одним з перших аспірантів очної форми навчання був асистент Ткач Д.І., який написав дисертацію на тему «Деякі питання дослідження простору апаратом центрального рухомого проекціювання стосовно до побудови архітектурних перспектив», яку успішно захистив в 1969 році у Вченій раді з прикладної геометрії і інженерної графіки при московському інституті харчової промисловості. В період з 1957 по 1966 роки відбулися помітні зміни у підвищенні наукової кваліфікації викладачів кафедри, так у 1962 році захистив кандидатську дисертацію Луста Г.І. за темою «Ротативні поверхні», а в 1963 році – Галясовський І.В. за темою «Деякі геометричні питання теорії топографічних поверхонь». У термін свого завідування професор Рускевич М.Л. організував творчій колектив (Ткач Д.І., Кравченко В.Л., Медведєва Л.К., Жук Н.М., Сисоєв Ю.М.) з розробки та друкуванню навчальної літератури для студентів будівельних і архітектурних спеціальностей. Їх підручники «Начертательная геометрия», «Збірник задач з нарисної геометрії» та «Справочник по инженерно-строительному черчению», створили єдиний навчальний комплекс, зручний в роботі як для викладачів, так і для студентів. Проведення навчального процесу на заочному факультеті в ті часи дуже відрізнялося від теперішнього. Тоді викладачі кафедри двічі в семестр виїжджали на консультаційні пункти, що були організовані по місцях проживання іногородніх студентів. З 1968 по 1972 роки на кафедрі працював на громадських засадах університет підвищення кваліфікації вчителів креслення середніх шкіл Дніпропетровського регіону. Де свій досвід по кресленню передавали провідні викладачі кафедри – доцент Кравченко В.Л. та старший викладач кафедри Бистрякова М.З. На протязі 40 років кафедра була опорною з нарисної геометрії і інженерної графіки, яка координувала організаційну і науково-методичну роботу споріднених кафедр технічних вузів Придніпровського регіону, з практикою виїзних засідань в Кривий Ріг і Дніпродзержинськ. Крім цього, по Дніпропетровському телебаченню в рубриці «Для тих, хто працює і навчається» читались лекції з курсу нарисної геометрії професором Рускевичем М.Л., доцентами Лустою Г.І., Кравченко В.Л., Ткачом Д.І. Серед викладачів того часу, які плідно працювали з науково-методичного забезпечення навчального процесу кафедри слід відмітити доцентів Кравченко В.Л., Чикіньову Т.І., Павленко Ю.Г., старших викладачів Бистрякову М.З., Аверьянову Е.М. та Швець А.М., асистентів кафедри Самойлову В.І. та Степуру К.А., Ярову Т.П., Астахову І.Г., Нікітіну А.О., Улітіну Т.В.

 

З 1983 року керувати кафедрою був призначений доцент Сисоєв Ю.М. Зберігши попередні досягнення і традиції, кафедра почала новий етап свого розвитку. Під його керівництвом була вперше зроблена спроба розв’язання задач нарисної геометрії за допомогою ЕОМ ЄС-1922 та графопобудовників ЄС-7051 і ЄС-7054. Доценти кафедри Чикіньова Т.І. та Недодатко С.О. впроваджували цю програму в навчальний процес. До числа науково-дослідних робіт, що мають застосування в проектній практиці, слід віднести дослідження доцента Слюсаренка В.І. в галузі фотозйомки у двох середовищах (вода і повітря) та вимірювальної фотозйомки з додатками в галузі реконструкції загублених пам’яток архітектури по їх архівних фотознімках. В 1993 році Вченою радою ПДАБА було рекомендовано на посаду професора, доцента Ткача Д.І. – доктора філософії в галузі теорії і практики оборотних зображень.

 

В 1997 році завідувачем кафедри був призначений доцент Бараненко В.О. Реферат про його науковий шлях надруковано у другому томі Енциклопедії сучасної України. Наукові дослідження Бараненко В.О. здійснював в галузі впровадження методів оптимізації, зокрема, нелінійного і динамічного програмування, генетичних алгоритмів, фракталів у будівництво. Опублікував більше 150 наукових праць, у тому числі одну монографію. В працях польсько-українського наукового семінару «Теоретичні основи будівництва» майже в усіх номерах (а їх випущено 22) можна зустріти результати його наукових досліджень. В 2001 році Бараненко В.О. успішно захистив докторську дисертацію, в 2003 році одержав звання професора, а в 2004, – академіка АНВШУ. Перед ним ректоратом ПДАБА було поставлено завдання по впровадженню сучасної обчислювальної техніки у навчальний процес по всім дисциплінам кафедри. Під його керівництвом доцент Недодатко С.О. і старший викладач кафедри Астахова І.Г. розробили та випустили друком методичні вказівки за темою «Побудова геометричних образів графічних об’єктів засобами комп’ютерної графіки» (в середовищі AutoCAD-10). В 1999 році за 1 місце в номінації «Методичні посібники» авторів цих методичних вказівок було нагороджено почесною грамотою та іменними годинниками на першому обласному Міжвузівському конкурсі на кращий навчальний посібник для студентів. Велику роботу по створенню науково-методичної бази кафедри проводила завідувач лабораторією Мар’яненко В.К. під керівництвом доцента Лебедєва Л.М., який на протязі 25 років сумлінно виконував обов’язки заступника завідувача кафедри. В цей час працювали на кафедрі: доценти Лебедєв Л.М., Недодатко С.О., Мірошниченко К.К., Слюсаренко В.І., старші викладачі Астахова І.Г., Ярова Т.П. та Филимонов Л.О., асистенти Нікітіна А.О., Улітіна Т.В., які своїми методичними розробками поповнили базу додаткової літератури кафедри. Допомагала їм лаборант Самарська Г.І. У період 2001 – 2005 років до складу кафедри увійшли асистенти Седлецька О.В., Середа С.Ю., Янковська Л.Є. З 2004 року завдяки турботам завідувача кафедрою, на факультеті ПЦБ встановлена іменна стипендія професора Рускевича М.Л. Першими стипендіатами стали студентки Калніш Л.В. – викладача Астахової І.Г., далі студентки викладача Седлецької О.В. – Гаркуша Г., а пізніше Карнаух К. Кожен навчальний рік на кафедрі проводились і проводяться 1-і тури олімпіади з нарисної геометрії та інженерної графіки під керівництвом доцента Недодатко С.О. Студенти – переможці у 1-му турі олімпіади, підготовлені асистентом Седлецькою О.В. та старшим викладачем Яровою Т.П., приймали участь у 2-му турі Міжвузівської олімпіади з нарисної геометрії (м. Львів – 2005р., м. Донецьк – 2006 – 2008 рр.). У 2007 році старшому викладачу кафедри Яровій Т.П. надали звання доцента за досягнення як у професійній сфері, так і виховній роботі зі студентами, як заступнику декана архітектурного факультету. Постійну увагу кафедра приділяла у той час залученню студентів до наукової роботи. У 2002 році Перчаник Н., студентка 2-го курсу архітектурного факультету, під керівництвом завідуючого кафедрою професора Бараненко В.О. та асистента Седлецької О.В. виступила з доповіддю «Архітектурні аспекти створення місячної бази її функціональні складові, зокрема промислова зона і житлові приміщення (модулі)» на VП Міжнародній науково-практичній конференції «Людина і космос», НУАОМУ. Проведення предметних олімпіад на кафедрі було недостатньо для розвитку творчого потенціалу студентів. Тому студенти, підготовлені викладачами кафедри доц. Недодатко С.О., доц. Яровою Т.П., ст. викл. Седлецькою О.В., асистентами Середою С.Ю., Нікітіною А.О., Улітіною Т.В., Янковською Л.Є., приймали активну участь у Всеукраїнській студентській науково-технічній конференції «Графіка ХХІ століття» (м. Севастополь) впродовж 2005 – 2013 років. Автори кращих робіт були нагороджені дипломами та грамотами, а керівники студентських доповідей отримали подяки за активну участь у роботі конференції та кваліфікований підхід до оцінювання студентських доповідей у складі журі. Професор Бараненко В.О. і асистент Седлецька О.В. у 2007 році за 1 місце в номінації «Методичні розробки» були нагороджені почесною грамотою та настінним годинником за участь у між кафедральному конкурсі на кращий методичний комплекс для студентів. Вони розробили два комплекси «Методичний комплекс для самостійного вивчення креслярсько-конструкторської системи КОМПАС- 3D для студентів механічних спеціальностей» та «Методичний комплекс для самостійного вивчення основ AutoCAD для студентів архітектурних спеціальностей».

Комп’ютеризація навчального процесу того часу викликала необхідність напруженої науково-методичної роботи по створенню навчально-методичних комплексів всіх дисциплін кафедри для ефективного забезпечення дистанційного навчання студентів як заочної, так і очної форми навчання. Координацією цієї роботи і забезпеченню її якості займалася Седлецька О.В., яка отримала у 2008 році посаду старшого викладача кафедри. Активним впровадженням у навчальний процес комп’ютерних розробок креслярсько-конструкторської системи КОМПАС-3D займалася асистент кафедри Середа С.Ю. Під її керівництвом студенти механічного факультету брали участь у міжнародному конкурсі «Будущие асы компьютерного 3D-моделирования» (м. Москва) та у 2009 році одержали диплом за високий рівень виконання проектно-конструкторських робіт з використанням системи КОМПАС- 3D. У термін завідування кафедрою Бараненко В.О. був створений мультимедійний кабінет для проведення методичних семінарів, лекцій і занять, а також лабораторія, де викладачі мали кожен свій ПК для занять з науково-методичної роботи, перевірки робіт та проведення консультацій зі студентами з комп’ютерної графіки.

В 2010 році кафедрою став завідувати к.т.н., доцент Ткач Д.І. У цьому році доцент Недодатко С.О. був нагороджений медаллю, у зв’язку з 80 річчям академії, а доцент Ярова Т.П. нагороджена Почесною грамотою Міністерства освіти та науки України. Новий рівень освітніх вимог до організації, змісту і методики навчання студентів графічним дисциплінам, обумовлений входженням освіти нашої країни в європейський освітній простір, який супроводжується скороченням аудиторного навчального часу спілкування викладачів зі студентами і відповідного збільшення часу на їх самостійне оволодіння навчальним матеріалом, вимагає від викладачів переходу своєї роботі на інший шлях. Науково-педагогічним обґрунтуванням такого переходу з 1993 року по теперішній час займається на кафедрі професор Ткач Д.І., який підготував і захистив докторську дисертацію «Система навчання нарисної геометрії майбутніх архітекторів» у Київському національному педагогічному університеті імені М.П. Драгоманова у 2017 році. З-за браку закордонних публікацій захист не було затверджено ВАК. У 2014 році ним було опубліковано монографію «Методика навчання майбутніх архітекторів», а також науково-популярну монографію «От Хаоса к Порядку» (рос. мовою) з подальшого розвитку фрактальної геометрії, видану у місті Саарбрюккен (Німеччина). Професор Ткач Д.І. і доцент Недодатко С.О. активно залучали студентів до наукової діяльності, проводили на кафедрі перші тури студентських наукових конференцій, де зі своїми доповідями виступали студенти. Як результат цієї роботи, з року в рік на Всеукраїнські конкурси виставлялися студентські наукові роботи, які отримували дипломи різного ступеня та грамоти. Так студент Григорович М.С. під керівництвом доцента Недодатко С.О., брав участь у І турі, а потім ІІ турі Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт з галузі науки «Прикладна геометрія, інженерна графіка» у Національному технічному університеті «Харківський політехнічний інститут» у січні 2014 року. Далі виступив з доповіддю на I Міжнародній науково-практичній конференції «Комп’ютерні системи та інформаційні технології в освіті, науці та управлінні», яка проходила у ПДАБА у жовтні 2014 року. В травні 2014 року була оголошена подяка за 1 місце на між кафедральному конкурсі на кращі методичні розробки для студентів – доценту Недодатко С.О. та асистенту Середі С.Ю., які розробили «Методичні вказівки до лабораторних занять та самостійної роботи студентів напрямів підготовки 6.060101 «Будівництво» та 6.060102 «Архітектура» за темою: «Виконання архітектурно-будівельного креслення плану житлового будинку у AutoCAD».

Впродовж 2005-2014 рр. асистент кафедри Янковська Л.Є. сумлінно працювала над дисертацію за темою: «Комп’ютерне моделювання сферичних об’єктів дизайну на перспективних зображеннях за лініями обрису». Напрямок її досліджень – розробка теоретичних основ проектування сферичних поверхонь та їх відсіків на основі перспективної лінії обрису для об’єктів дизайну та архітектури. У квітні 2015 року вона успішно захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук у Київському національному університеті будівництва і архітектури за спеціальністю 05.01.03 – Технічна естетика.

В науковій сфері кафедри 2014 рік ознаменувався успішним захистом дисертації на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук заступника завідувача кафедри доцента Мірошниченка К.К., яка присвячена геометричному моделюванню різних форм робочих органів змішувачів та іншого обладнання для приготування бетонної суміші. За матеріалами дисертації опубліковано 1 монографію та близько 40 наукових праць. Розробки Мірошниченка К.К. впроваджені на багатьох підприємствах України та Росії. Деякі свої винаходи (обладнання, аналогів якого нема в країні) Мірошниченко К.К. передав до науково-дослідної лабораторії кафедри залізобетонних та будівельних матеріалів академії. Усі викладачі кафедри активно приймали участь у науково-практичних конференціях, підтвердженням чого є друк статей у фахових виданнях та нагородження почесними грамотами і дипломами. У цій клопітливій роботі їм допомагали завідуюча лабораторією Кривошеєва В.І. та старший лаборант кафедри Смаглецька Н.В.

В 2019 році відбулись зміни в професорсько-викладацькому та лаборантському складі кафедри. На посаду завідувача кафедри обрано к.т.н., доцента Сопільняка А.М. Будучи ще студентом 3 курсу ПДАБА він під керівництвом зав. кафедрою Бараненко В.О. почав займатися науковою діяльністю. Після закінчення академії Сопільняк А.М вступив до аспірантури та в 2016 році успішно захистив дисертацію за темою: «Міцність та тріщиностійкість тришарових залізобетонних стінових панелей» за спеціальністю 05.23.01 – будівельні конструкції, будівлі та споруди. Зараз на кафедрі продовжують працювати: професор, к.т.н. Ткач Д.І., доцент кафедри Ярова Т.П., старший викладач кафедри Седлецька О.В., асистент кафедри Середа С.Ю., завідуюча лабораторією Кривошеєва В.І., старший лаборант кафедри Павлюченко О.В.

Переважно низькій рівень довузівської графічної підготовки першокурсників обумовлений відсутністю уроків креслення в середній школі. Особливо це відчувається в останні роки, тому усі викладачі кафедри змушені сумлінно займатися науково-методичною роботою по створенню електронно-дистанційних комплексів та педагогічних технологій викладання дисциплін кафедри для тих студентів, у яких зовсім немає геометрографічної підготовки.

Перспективи кафедри полягають насамперед в удосконаленні технології науково-методичної роботи; визначенні найбільш досконалої педагогічної технології навчання дисциплінам нашої кафедри на основі створення електронних комплексів; залучення кращих студентів до наукової роботи; можливості створення підготовчих курсів з креслення та основам комп’ютерної графіки у графічних пакетах AutoCAD та КОМПАС-3D для абітурієнтів всіх інженерних факультетів. А у майбутньому освоїти усі аспекти BIM будівництва та проектування за допомогою програмного забезпечення REVIT.

 

?>
вверх